У кожного в житті бувають дні, коли все через одне місце. Отже сьогодні 12 лютого і сьогодні мій День Г.
Я фрілансер, а конкретніше веб-модель. Я знаю, що ви подумали і ні, я не показую цицьки за гроші. Це різножанрова професія і я у категорії "non nude", добре, що личко дозволяє. Сайт, де я працюю це чат-рулетка. Ти ніколи не знаєш хто тобі трапиться: чи голий дідок, чи іноземний красунчик.
Ще з вечора минулого дня почала набурмосюватись снігова куля, зі стелі у ванній почало капати. Проте я живу у пострадянській коробці, чого тут не буває, буває що і протікає, однак цього разу водопад не зник, лише збільшився і калюжа почала рости не днями, не годинами, а похвилинно поповнюватись. Добре, що будинок переформування в ОСББ і є Сантехнік, що дійсно допоможе. Воду перекрили, стіну роздовбали, трубу замінили, сусіда покарали, рахунок мені виставили. А ще прорекламувались, що займаються ремонтом пральних машин, а мені як раз потрібно, тож ми домовились на сьогодні.
Ціль є, грошей на ремонт нема, а значить я сідаю на "всенічну". Це плідна робоча ніч для заробітку термінових грошей, у моєму внутрішньому словнику. Я запаслась енергетиками, зробила макіяж і сіла працювати. Освітлення, положення камери і мене у кадрі давно вже відпрацьовані. Чоловіки ведуться на хорошеньких молодиць, а мені всього лише 21.
Робота йшла плідно, мені зателефонував постійний "прем" (преміум гість сайту) і ми проговорили до часу ночі, а в кінці він як завжди передьоргнув на моє обличчя. Це вже звично. Не викликає ніяких емоцій. Можливо це веб-проституція на мінімалках, але ми виживали, як могли... Я сирота з 15, як навчилась, так і живу.
Тож от вона, перша година 12 лютого. Прийшло повідомлення від банку про заблокування моєї картки виконавчою службою. Бам! Картка з усіма заощадженнями, яких впринципі небагато, але готівкою я майже не користуюсь, 40грн у кишені мені не дуже допоможуть вижити. І тут я згадала про заведену справу від ЖКП#7. За моєю квартирою давно вже числиться борг ЖЕКу, на який я успішно забивала, а нащо воно мені, якщо я живу в ОСББ? А вони злопам'ятні, не забули. 3 тис. грн всього лише, а ти візьми і заплати!
Я засмутилась і пішла спати. На рахунку сайту 35 дол., до мінімального виводу з сайту ще 15. А най його! Зранку доб'ю!
Будильник я благополучно проспала і проснулась від дзвінка сестри:
-Алло. -сонний хриплий голос о восьмій ранку це нормально.
-Рія, на сайті глюк з епеймент систем, неможливо вивести гроші на карту, лише на вебмані, ти виводила гроші? Вони могли зависнути у повітрі між сайтом і системою.
-І тобі доброго ранку. Ні, нічого не виводила, мені картку заблочили.
-Ну зашибісь! -сестра теж була "радісна", ми користуємося однією карткою на двох.
-Ранок починається не з кави... А з матів... -пробурмотіла я.
- Тоді роздупляйся, загугли себе в Реєстрі боржників і подзвони тій відьмі, щоб її, з виконавчої служби. Нехай дасть реквізити для оплати.
Як видно з діалогу, ми її дуууже недолюблюєм. Таке трапляється з жінками за 30 на державній службі. Коли вона хамувата, вічно незадоволена і дозволяє собі більше ніж потрібно за правилами пристойності. От щасливі люди так себе не ведуть, кажіть мені що хочете...
І я набрала її номер, а не хотілось...
- Доброго дня, І. О., це Рія, не могли б ви сказати реквізити для оплати за моєю справою?
- Доброго, приїдьте і візьміть.
- А ви сьогодні з котрої до котрої?
- Я зараз на робочому місці.
- Я розумію, а протягом робочого дня будете?
- Буду.
- Тоді до зустрічі. -я вибила і видихнула.
От є такі люди, що живуть і дивляться на світ, і розмовляють так, ніби у них гімно під носом, скрививши не задоволено губи.
І поки я так думала, на Вайбер прийшло смс " Пропажа, ти сесію закривати будеш? ", " До кінця тижня закрию" Надрукувала я. Я навчаюся на платному, на документознавстві. По документах на денному, по факту на заочному. Отже ще одна крапля похитнула мою рівновагу.
І я поїхала до панянки І. О.. Мій плейлист, як на зло підсовує мені сумні пісні Сплін, Би-2, Земфіра, це щоб жилось веселіше? Російський рок, чому ж ти такий депресивний? А на людях ми не плачем... Я загублена, не розумію що робити і як все це Г вирішувати.
У виконавчій службі завжди безлюдно, місце не призначене для сміху і радості, як і всі державні організації... І. О. Безрадісно мене зустріла.
-Ну що, знову?
-І вам доброго дня, - посміхайся, від усмішки стане всім світліш...
-Прізвище
-Х
-Таак, от вам за цю справу і за закриту.
-А нащо мені оплачувати закриту?
-Ну ви ж хочете, щоб вас забрали із Єдиного Реєстру Боржників.
-Хочу, ясно.
-Коли принесете квитанцію?
-Десь через місяць.
-Ооо, як того разу... -завела вона свою виховну бесіду.
-Дякую, до побачення. - поспішили я на вихід і звела очі до неба. Несносна тітка.
І я поїхала, але не додому, до сестри. От з ким ми на пару понили, подепресували,
подумали "за жізнь"...
І якось мене це все так накрило. От що робити, якщо корінними неприємностями є ті, які ти не можеш вирішити не по своїй' вині? Мій день Г ще не закінчився... Хто знає, може ще щось підгавниться...
Я фрілансер, а конкретніше веб-модель. Я знаю, що ви подумали і ні, я не показую цицьки за гроші. Це різножанрова професія і я у категорії "non nude", добре, що личко дозволяє. Сайт, де я працюю це чат-рулетка. Ти ніколи не знаєш хто тобі трапиться: чи голий дідок, чи іноземний красунчик.
Ще з вечора минулого дня почала набурмосюватись снігова куля, зі стелі у ванній почало капати. Проте я живу у пострадянській коробці, чого тут не буває, буває що і протікає, однак цього разу водопад не зник, лише збільшився і калюжа почала рости не днями, не годинами, а похвилинно поповнюватись. Добре, що будинок переформування в ОСББ і є Сантехнік, що дійсно допоможе. Воду перекрили, стіну роздовбали, трубу замінили, сусіда покарали, рахунок мені виставили. А ще прорекламувались, що займаються ремонтом пральних машин, а мені як раз потрібно, тож ми домовились на сьогодні.
Ціль є, грошей на ремонт нема, а значить я сідаю на "всенічну". Це плідна робоча ніч для заробітку термінових грошей, у моєму внутрішньому словнику. Я запаслась енергетиками, зробила макіяж і сіла працювати. Освітлення, положення камери і мене у кадрі давно вже відпрацьовані. Чоловіки ведуться на хорошеньких молодиць, а мені всього лише 21.
Робота йшла плідно, мені зателефонував постійний "прем" (преміум гість сайту) і ми проговорили до часу ночі, а в кінці він як завжди передьоргнув на моє обличчя. Це вже звично. Не викликає ніяких емоцій. Можливо це веб-проституція на мінімалках, але ми виживали, як могли... Я сирота з 15, як навчилась, так і живу.
Тож от вона, перша година 12 лютого. Прийшло повідомлення від банку про заблокування моєї картки виконавчою службою. Бам! Картка з усіма заощадженнями, яких впринципі небагато, але готівкою я майже не користуюсь, 40грн у кишені мені не дуже допоможуть вижити. І тут я згадала про заведену справу від ЖКП#7. За моєю квартирою давно вже числиться борг ЖЕКу, на який я успішно забивала, а нащо воно мені, якщо я живу в ОСББ? А вони злопам'ятні, не забули. 3 тис. грн всього лише, а ти візьми і заплати!
Я засмутилась і пішла спати. На рахунку сайту 35 дол., до мінімального виводу з сайту ще 15. А най його! Зранку доб'ю!
Будильник я благополучно проспала і проснулась від дзвінка сестри:
-Алло. -сонний хриплий голос о восьмій ранку це нормально.
-Рія, на сайті глюк з епеймент систем, неможливо вивести гроші на карту, лише на вебмані, ти виводила гроші? Вони могли зависнути у повітрі між сайтом і системою.
-І тобі доброго ранку. Ні, нічого не виводила, мені картку заблочили.
-Ну зашибісь! -сестра теж була "радісна", ми користуємося однією карткою на двох.
-Ранок починається не з кави... А з матів... -пробурмотіла я.
- Тоді роздупляйся, загугли себе в Реєстрі боржників і подзвони тій відьмі, щоб її, з виконавчої служби. Нехай дасть реквізити для оплати.
Як видно з діалогу, ми її дуууже недолюблюєм. Таке трапляється з жінками за 30 на державній службі. Коли вона хамувата, вічно незадоволена і дозволяє собі більше ніж потрібно за правилами пристойності. От щасливі люди так себе не ведуть, кажіть мені що хочете...
І я набрала її номер, а не хотілось...
- Доброго дня, І. О., це Рія, не могли б ви сказати реквізити для оплати за моєю справою?
- Доброго, приїдьте і візьміть.
- А ви сьогодні з котрої до котрої?
- Я зараз на робочому місці.
- Я розумію, а протягом робочого дня будете?
- Буду.
- Тоді до зустрічі. -я вибила і видихнула.
От є такі люди, що живуть і дивляться на світ, і розмовляють так, ніби у них гімно під носом, скрививши не задоволено губи.
І поки я так думала, на Вайбер прийшло смс " Пропажа, ти сесію закривати будеш? ", " До кінця тижня закрию" Надрукувала я. Я навчаюся на платному, на документознавстві. По документах на денному, по факту на заочному. Отже ще одна крапля похитнула мою рівновагу.
І я поїхала до панянки І. О.. Мій плейлист, як на зло підсовує мені сумні пісні Сплін, Би-2, Земфіра, це щоб жилось веселіше? Російський рок, чому ж ти такий депресивний? А на людях ми не плачем... Я загублена, не розумію що робити і як все це Г вирішувати.
У виконавчій службі завжди безлюдно, місце не призначене для сміху і радості, як і всі державні організації... І. О. Безрадісно мене зустріла.
-Ну що, знову?
-І вам доброго дня, - посміхайся, від усмішки стане всім світліш...
-Прізвище
-Х
-Таак, от вам за цю справу і за закриту.
-А нащо мені оплачувати закриту?
-Ну ви ж хочете, щоб вас забрали із Єдиного Реєстру Боржників.
-Хочу, ясно.
-Коли принесете квитанцію?
-Десь через місяць.
-Ооо, як того разу... -завела вона свою виховну бесіду.
-Дякую, до побачення. - поспішили я на вихід і звела очі до неба. Несносна тітка.
І я поїхала, але не додому, до сестри. От з ким ми на пару понили, подепресували,
подумали "за жізнь"...
І якось мене це все так накрило. От що робити, якщо корінними неприємностями є ті, які ти не можеш вирішити не по своїй' вині? Мій день Г ще не закінчився... Хто знає, може ще щось підгавниться...
Коментарі
Дописати коментар